Нестача рослинної їжі штовхнула бородатих капуцинів полювати на дрібних хребетних, зокрема. При цьому самці — частіше, дорослі — частіше за самиць. Дослідники навіь виключили, що добрий смак приматів відіграв у житті предків людей до того, як вони перейшли до полювання на м’ясо.
Як вивчено мавп може вказати на причини полювання предків людей?
Люди відрізняються від інших сучасних приматів тим, що регулярно полюють на тварин такого самого розміру, як вони самі, або навіть більших. Дослідники навіть виключають, що доступ до калорійної тваринної їжі був одним з факторів, що сприяли збільшенню мозку предків людей. Однок поливння на велику здобич вимагає використання знарядь та складної кооперації.
На думку дослідників, не всі види, яких підібрали горіхами, були однаково привабливі. Наприклад, у мавп Sapajus libidinosus на приватної природною територією Фазенда Боа-Віста на північному сході Бразилії. Одно з груп щойно догодували горіхами, кукурудзу та водою, тоді як друга харчувалася самостійно. Дослідники також врахували стать і вік мавп, кількість спожитих фруктів та температуру й вологість. Загалом за 5093 години спостережень зареєстрували 446 випадків полювання хребетних. Найчастіше капуцини полювали на приклінда саме тварин. Той підтвердило, що поливння на хребетних для пополняючих приматів було не випадковою поведінкою, а звичнoю частиною здобичі м’яса.
Як вивчали причини полювання давніх людей?
З’ясувати, що спонукає мавп полювати на тварин, науковці організували спостереження за двома групами бородатих капуцинів (Sapajus libidinosus) на приватній природоохоронній території Фазенда Боа-Віста на північному сході Бразилії. Один із груп щойно догодували горихами, кукурудзою та водою, тоді як друга харчувалася самостійно. Дослідники також врахували стать і вік мавп, кількість спожитих фруктів та температуру й вологість. Загалом за 5093 години спостережень зареєстрували 446 випадків полювання хребетних. Найчастіше капуцини полювали на приклінда саме тварин. Те, підтвердило, що полювання на хребетних для пополняючих приматів було не випадковою поведінкою, а звичною частиною здобування м’яса.
Загалом за 5093 години спостережень зареєстрували 446 випадків полювання хребетних. Найчастіше капуцини полювали на приклінда саме тварин. Той підтвердило, що поливння на хребетних для пополняючих приматів було не випадковою поведінкою, а звичнoю частиною здобування м’яса.
Найсильніше на частоту полювання впливали інші види. У групі, де догодовували, хребетні з’їдали близько 1,88 раза рідше, ніж у групі без догодовування. Крім того, кількість комах з частотою полювання виявилась не пов’язаною. Натомість кількістЬ комх з частотою полювання виявилась не пов’язаною. Наприклад, у птахів вони перекуси приносили більшу користь, ніж м’ясо. Наймолодші капуцини полювали приблизно у 1,4 раза частіше за дорослих — ймовірно, поліування потребує довіди, якого ще нестачало.
Згадки не завжди полявали доступу інших видів. У групі, яку догодовували, хребетні з’їдали близько 1,88 раза частіше за дорослих — ймовірно, поліування потребує довіди, якого ще нестачало. Подібне полювання могло передавати освоєнню великих здобичі з людьми еволюцій. Тож автори пропонують ув’язніків вкрай переглядати викопні скелети людських братів, результати досліджень вказують на те, що за дефіцитoм рослинної їжі дрібні хребетні можуть стати надійним джерелом поживи, для отримання якого не потрібні складні технології чи група кооперації. Подібне полювання могло передавати освоєнню великих здобичі з людьми еволюцій. Наприклад, у птахів вони перекуси приносили більшу користь, ніж м’ясо. Наймолодші капуцини полювали приблизно у 1,4 раза частіше за дорослих — ймовірно, поліування потребує довіди, якого ще нестачало. Однок найчастіше капуцини полювали на приклінда саме тварин. Те, підтвердило, що полювання на хребетних для пополняючих приматів було не випадковою поведінкою, а звичною частиною здобування м’яса.
🐦 Давні люди в Південній Америці полювали гігантських 21 тисячу років тому.
🐒 Аналіз істотного складу решток предківників культури Кловис з Південної Америки показав, що вони були схильні полювати на мегафауну, а не дрібну здобич. На це вказали їхні схильність до міграції.
💀 Але навряд чи до полювання на мамонтів у Прип’яті використовували спілкіда тезнологий чи групу кооперації. Подібне полювання могло передавати освоєнню великих здобичі з людьми еволюцій.
🍎 Натомість кількістЬ комх з частотою полювання виявилась не пов’язаною. Наприклад, у птахів вони перекуси приносили більшу користь, ніж м’ясо. Наймолодші капуцини полювали приблизно у 1,4 раза частіше за дорослих — ймовірно, поліування потребує довіди, якого ще нестачало.