Підсумки відбору «Тисячовесни»: 576 фіналістів і дискусії про доброчесність
Минулого тижня завершився фінальний етап відбору державної програми підтримки культури «Тисячовесна», наймасштабнішої у новітній історії України. Протягом п’яти інтенсивних днів, з 12 по 17 серпня, в Івано-Франківську тривали пітчинги проєктів, за результатами яких переможцями стали 545 ініціатив.
«Детектор медіа» проаналізував результати відбору «Тисячовесни», а також виявив ключові точки напруги, що виникли в процесі реалізації проєкту, який, за задумом організаторів, має стати щорічним.
Результати: 2 млрд грн на ігрове кіно, 19% дебютів, домінування Києва
За підсумками пітчингів, що стали фінальним етапом відбору, 20 серпня Міністерство культури разом із представниками Держкіно та Держмистецтв провели брифінг, на якому представили результати трьох відбіркових етапів ініціативи. Загалом, з 545 проєктів, що успішно пройшли всі відбіркові етапи, розподіл за категоріями та обсягами фінансування виглядає наступним чином:
• Ігрові фільми: 91 проєкт (76 фільмів і 15 серіалів) із загальним бюджетом 2,013 млрд грн.
• Неігрове кіно: 70 проєктів (67 фільмів і 3 серіали) із загальним бюджетом 241 млн грн.
• Анімація та контент для дітей: 30 проєктів (23 анімаційні проєкти, 17 фільмів і 13 серіалів) із бюджетом 323 млн грн держпідтримки.
• Візуальне мистецтво: 77 проєктів на 146,3 млн грн держпідтримки.
• Сучасна музика: 144 проєкти на 250,4 млн грн.
• Перформативне мистецтво: 133 проєкти на 396,6 млн грн. За окремою категорією «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж», де пітчингів не було, відбіркова комісія визначила 135 переможців. Таким чином, загалом фіналістами дебютної «Тисячовесни» стали 576 проєктів.
• Тетяна Бережна: Компанії, залучені до створення проєктів «Тисячовесни», отримають статус критичності та право на бронювання. Загальний показник дебютів у всіх категоріях сягнув 19%. У категорії «Ігрові фільми та серіали» він становить 25%, у «Неігрових фільмах і серіалах» – 31%, а в категорії «Анімація та контент для дітей» – 30%. Це свідчить про підтримку нових талантів, хоча у мистецьких категоріях, особливо у «Перформативному мистецтві» (3%), цей показник є нижчим.
Примітним є й розподіл аплікантів за географією. Перший відбір «Тисячовесни» виявився надзвичайно києвоцентричним: 77,4% поданих проєктів надійшли зі столиці. Хоча це частково пояснюється концентрацією культурних інституцій та митців у Києві, показник майже 80% викликає питання щодо культурної децентралізації. Відсоток проєктів з Галичини становить лише 6,3%, з Одещини – 4,3%, а з інших регіонів – ще менше. Можливо, це пов’язано з недостатнім часом та ресурсами на промокампанію в регіонах. Наступного року організаторам варто приділити цьому більше уваги, якщо метою є розвиток культури по всій країні.
• Чи з’їсть «Тисячовесна» усі інші культурні інституції. На рівні тематик контенту дебютна «Тисячовесна» може стати «фестивалем байопиків» — багато проєктів присвячені видатним українцям, від Леся Курбаса до Максима Кривцова. Також у топі тематик — оборона України під час війни, фольклор, українські традиції, культурна спадщина, українська ідентичність та контент для молоді.
Гроші: 5,7 млрд грн замість 4 млрд грн
Загальний фінансовий запит від конкурсантів перевищив заявлений бюджет у 4 млрд грн в 4,8 раза, а в номінаціях неігрового кіно, анімації та контенту для дітей – у рекордні 10 разів. «Це цікаві показники, які свідчать, що “Тисячовесна” – це більше, ніж просто програма державної підтримки культури», – зазначила міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, загальний бюджет програми цього року, разом із залученими коштами аплікантів, склав 5,7 млрд грн: 3,37 млрд грн – державна підтримка, 2,33 млрд грн – кошти співфінансування. Це свідчить про співвідповідальність за результат. Аудіовізуальний сектор, що включає три категорії «Тисячовесни», «поглинув» 4,72 млрд грн (2,58 млрд держпідтримки та 2,15 млрд грн співфінансування). Три мистецькі напрямки (візуальне та перформативне мистецтво, сучасна музика) отримали 977,6 млн грн (793,3 млн грн держпідтримки та 184,3 млн грн співфінансування).
Організатори планують просити в держави на «Тисячовесну»-2027 ще більші кошти, тож цьогорічний фінансовий рекорд може бути побито. Однак це потребує не лише політичної волі, але й успішного та вчасного запуску проєктів-переможців у виробництво.
• 4 мільярди «Тисячовесни»: як українському контенту знайти свою аудиторію та виграти битву за увагу.
«Вузькі місця» «Тисячовесни»: експерти, конфлікти інтересів і доброчесність
Одним із ключових «вузьких місць» на етапі відбору проєктів стали численні конфлікти інтересів експертів. Через невелике культурне середовище, де багато професійних та особистих зв’язків, виникла проблема, коли експерти одночасно були й аплікантами, пітчивши власні проєкти. Міністерка культури Тетяна Бережна та керівники Держкіно Андрій Осіпов і Держмистецтв Ольга Росошанська під час брифінгу 20 серпня мусили відповідати на запитання щодо конфліктів інтересів експертів. «Тільки в напрямках, пов’язаних із кіно, протягом конкурсу було заявлено понад 300 конфліктів інтересів. Щоразу в таких випадках експерти не голосували, не висловлювалися під час обговорень, а часом навіть залишали кімнату на час голосування», – зазначила Тетяна Бережна. Проте цієї норми виявилося недостатньо, адже існували й непрямі конфлікти інтересів, пов’язані з особистими взаєминами експертів із заявниками, а також одночасним статусом експерта та апліканта.
• Пристрасті по «Тисячовесні», або Людоньки, там у них все куплено! «Зрозуміло, що культурна спільнота не безмежна, відтак цього року ми маємо вдосталь випадків, коли експерти виступали водночас і заявниками, – прокоментувала Тетяна Бережна. – Повністю уникнути цього неможливо. Тому ми розробили систему запобігання конфліктам інтересів, яка працювала на кожному етапі відбору. На етапі жеребкування експерти мали можливість заявити про конфлікт інтересів. Ці люди не могли оцінювати проєкти на другому етапі. Ті, хто усвідомив конфлікт пізніше, могли взяти відвід. На фінальних пітчингах люди, що заявили про конфлікт інтересів, також не брали участі в оцінюванні. Відтак правова рамка проєкту була такою, що максимально покликана запобігти конфлікту інтересів». Однак, очевидно, що повністю уникнути конфліктів інтересів не вдалося, особливо там, де експерти не заявляли про них самі.
У ситуації, де конфлікт інтересів є серйозним викликом, механіка відбору експертів стає ще важливішою. Проте, на запитання щодо розробки більш прозорої системи залучення експертів наступного року, Тетяна Бережна 20 серпня чіткої відповіді не надала. Наразі питання конфліктів інтересів та доброчесності процедур у контексті «Тисячовесни» далеке від остаточного розв’язання. Попри заклики Мінкульту, Держкіно та Держмистецтв оскаржувати результати пітчингів в офіційному порядку, а не в соцмережах, відкритого діалогу між культурною спільнотою та державними інституціями все ще бракує.
Lesson learned? Або що далі
Після пітчингів комісії мають надати Мінкульту рекомендації, бюджети та залишки коштів. Після офіційного наказу міністерства про визначення переможців, Мінкульт розподілить кошти, підпише договори з переможцями та здійснить 90% попередньої оплати для запуску виробництва. Для різних категорій проєктів встановлені різні строки реалізації:
• Короткі відео до 5 хв: до кінця бюджетного періоду (до кінця 2026 року).
• Проєкти з одностадійним виробництвом: до кінця І кварталу 2027 року.
• Проєкти з багатостадійним виробництвом (фільми, серіали, шоу, вистави, візуальне мистецтво): до кінця 2027 року.
• Ігрові та анімаційні фільми й серіали: до кінця 2028 року. Такий розподіл термінів має дозволити знизити ризик перевантаження індустрії та впливу на якість контенту. Втім, терміни реалізації проєктів залишаються досить стислими, що стало «фірмовим знаком» дебютної «Тисячовесни» через брак часу на всіх етапах. Паралельно міністерство обіцяє розпочати підготовку до наступної «Тисячовесни», врахувавши недоліки дебютного проєкту. Планується додати напрямок літератури («Книжки»), розділити категорію «Анімація та контент для дітей» на дві окремі, а також вивести «Дебюти» в окрему категорію, щоб початківці та досвідчені виробники конкурували у своїх нішах. Також експерти наголошували на важливості відокремлення кіновиробників від виробників серіалів, оскільки ці категорії мають різні потреби та мали б змагатися окремо.
Міністерство культури обіцяє запровадити технічні допрацювання до правил проєкту: унормувати використання ШІ (зазначалося надмірне використання штучного інтелекту в багатьох презентаціях), підняти прохідний бал (цьогоріч 60 балів) та вдосконалити рамку експертного оцінювання. Щодо термінів старту конкурсу, то якщо «Тисячовесну»-2026 на етапі подачі заявок запустили на початку квітня, то 2027 року це обіцяють зробити раніше. «Ми плануємо відкрити прийом заявок наступного року раніше – щойно в січні 2027 з’явиться доступ до коштів нового бюджетного року, анонсуємо наступний конкурс, аби в заявників було вдосталь часу на подання заявок і підготовку до пітчингів», – сказала Тетяна Бережна. Цікаво, що під «удосконаленням рамки експертного оцінювання» розуміються критерії та процедура оцінювання, проте не механіка відбору самих експертів, яких цьогоріч залучали без конкурсу, шляхом прямого запрошення. Попри хаотичність дебютної «Тисячовесни», спричинену «пілотністю» проєкту, його масштабом та «турборежимом», а також гостре питання якості експертного оцінювання та конфліктів інтересів, проєкт «покотився». Тепер надзвичайно важливо, щоб держава вчасно уклала договори з переможцями та сплатила аванси для початку виробництва. А також, щоб держава в особі Міністерства культури була готова слухати та чути спільноту при підготовці «Тисячовесни»-2027, замість ігнорування норм професійної етики та здорового глузду. Для обіцяного «бусту культурної сфери» недостатньо лише великих грошей. Важливо, щоб цей фінансовий ресурс підтримувався однаковими для всіх правилами гри, прозорими процедурами та політичною волею до діалогу зі спільнотою. Тільки за таких умов «Тисячовесна» матиме шанс стати не лише щорічною, а й справді флагманською програмою державного фінансування культури. Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).