Порцелянові ложечки з’явилися у Китаї на межі VI–VII століть. Їх появу пов’язують з розвитком культури чаювання. Порцелянові ложечки використовували для відмірювання подрібненого чайного листа для заварювання чаю. У європейських сервізах вишукані порцелянові ложечки застосовувались для ласування конфітюром.
Сьогодні мова піде про українські сервізи з порцеляновими ложечками, що вражають красою.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про незвичайні фарфорові сети.
«М’які рожеві відтінки пелюсток поєднуються із соковитою зеленню листя»
– Чайний сервіз «Лілії» — один із найпоетичніших зразків української порцеляни кінця 1980-х років, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Композиція об’єднує великий чайник, менший заварник, чотири чашки з блюдцями та піднос, створюючи гармонійний ансамбль, у якому кожен предмет підпорядкований єдиному художньому задуму. Основним декоративним мотивом сервізу стали ніжні квіти лілії, що розкриваються на молочно-білій поверхні порцеляни. М’які рожеві відтінки пелюсток поєднуються із соковитою зеленню листя, надаючи розпису свіжості та легкості. Тонкі золоті лінії підкреслюють силуети предметів, оздоблюють ручки, носики та краї посуду, додаючи композиції святковості та вишуканості. Пластика форми відзначається плавністю та витонченістю. Округлі об’єми чайників і чашок нагадують природні обриси квіткових бутонів, а вигнуті ручки створюють відчуття руху й легкості.
Це не просто набір посуду, а цілісний художній образ, що втілює атмосферу затишку, родинного тепла та краси повсякденного життя.
— Гарно!
— У складі цього чайного сервізу невеликі порцелянові ложечки, найімовірніше, призначалися для кількох цілей: розмішування цукру в чашці після наливання чаю чи додавання меду або варення, які традиційно подаються до чаю. У чайних сервізах 1970–1980-х років ложечки рідко виготовляли як частину єдиного ансамблю. Порцелянові ложечки надають сервізу особливої вишуканості.
«Назва сервізу „Молодіжний“ звучить символічно»
– А ось ще один сервіз з порцеляновими ложечками — «Молодіжний», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Саме ложечка першою торкається чашки, розмішуючи цукор чи мед, і тим самим завершує ритуал народження домашнього затишку. Поруч стоїть чашка — невелика, але урочиста. Її округла форма нагадує квітковий бутон, що щойно розкрився назустріч сонцю. Висока ніжка надає їй особливої вишуканості, а золочені ручки підкреслюють святковий характер усього ансамблю. За чашкою відкривається серце сервізу — великий доливний чайник. Менший заварник, який повторює форму чайника, доповнює композицію, роблячи її гармонійною та завершеною. У центрі декоративного оздоблення — троянда. Велика, яскраво-червона квітка розквітає на білому фарфорі, оточена золотаво-зеленим листям і невеликими бутонами. Насичений червоний колір, що вкриває частину поверхні предметів, надає сервізу особливої емоційності. Золото на ручках, носиках і кришках додає урочистості, перетворюючи звичайне чаювання на маленьке свято.
— Чому, на вашу думку, така назва сету?
– Назва сервізу «Молодіжний» звучить символічно. У цьому сервізі відчувається енергія юності. Троянда тут є не лише декоративним елементом, а й уособленням молодості, краси та повноти життя. Форма чашки нагадує бутон квітки, що розкривається.
«У сервізі „Лілії“ доречно подавати зелений чай із жасмином або м’ятою»
— Два сети — два різних характери…
– Так. Сервіз «Лілії» побудований на тонких нюансах. Білий фарфор, м’які рожеві квіти, легкий зелений розпис створюють відчуття ранкового саду, тиші та сімейного тепла. Цей сервіз ніби призначений для неспішних розмов удвох або для літнього чаювання.
Сет «Молодіжний» привертає увагу вже здалеку. Яскравий червоний колір, великі троянди та щедре золочення роблять його центром святкового столу.
— Який сет подобається вам більше?
– Якщо дивитися очима колекціонера, «Лілії» — це поезія, а «Молодіжний» — це святкова музика. Обидва сервізи по-своєму розкривають творчий почерк талановитих митців Віталія та Людмили Шевченків.
Сет «Лілії» ідеальний для камерного чаювання. Він створює ліричний настрій. Сет «Молодіжний» пасує для святкового столу та яскравого інтер’єру.
— Як цими сервізами краще сервірувати стіл?
– У сервізі «Лілії» доречно подавати зелений чай із жасмином або м’ятою, липовий, ромашковий чи трав’яний чай, чай із пелюстками троянд, мед, варення із білої черешні або абрикосів, печиво, бісквіти, безе, свіжі ягоди та фрукти. Ніжний квітковий розпис створює атмосферу літнього ранку, тому такий сервіз чудово пасує для неквапливих сімейних розмов або чаювання в саду. Сервізу «Молодіжний» пасуватимуть міцний чорний чай, чай із лимоном, чебрецем або смородиною, каркаде чи фруктові напої, вишневе, малинове або трояндове варення, домашні пироги, медівник, рулети, тістечка, шоколад і цукерки. Яскраві червоні троянди та золото надають сервізу святкового настрою, тому він добре виглядатиме на столі під час родинних свят або прийому гостей.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про порцелянові роботи за мотивами казки «Кирило Кожум’яка», які стали справжніми раритетами.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку: чайний сервіз «Лілії». Сумський фарфоровий завод, 1988 рік. Автори форми та розпису Віталій і Людмила Шевченки.
Фото Олени Нестерової з альбому Людмили Карпінської-Романюк