Державний борг Сполучених Штатів уперше в історії перевищив позначку 40 трильйонів доларів. Це сталося лише через п’ять місяців після подолання рубежу в 39 трильйонів. Сума настільки величезна, що середньостатистичному американському працівнику знадобилося б понад 615 мільйонів років, щоб заробити еквівалент цього боргу.
З чого складається ця сума
Показник у 40 трильйонів доларів, як пояснює Euro News, є так званим валовим федеральним боргом. Він об’єднує дві основні складові: борг перед громадськістю та внутрішньодержавний борг (кошти, які уряд винен самому собі). Важливо зазначити, що ця цифра не включає борги місцевих органів влади чи особисті борги громадян.
Найбільшу частину боргу складає борг перед громадськістю, тобто перед інвесторами поза межами федерального уряду. За оцінкою Комітету відповідального федерального бюджету, ця сума перевищує 32 трильйони доларів. До власників цього боргу належать:
- Федеральна резервна система та урядові рахунки;
- банки США;
- пенсійні та взаємні фонди, страхові компанії;
- органи влади штатів і місцевого самоврядування;
- домогосподарства та інші внутрішні інвестори;
- іноземні та міжнародні інвестори.
Згідно з даними Міністерства фінансів США, станом на кінець червня 2026 року внутрішні власники володіли приблизно 76% федерального боргу. На частку іноземних та міжнародних інвесторів припадало 9,27 трильйона доларів, або 24,1%.
Найбільшим окремим іноземним власником боргу залишається Японія, яка тримає 1,12 трильйона доларів, що становить 12% усіх іноземних активів.
Чому уряд продовжує позичати і хто зрештою за все заплатить
Наразі уряд США витрачає значно більше, ніж заробляє. За оцінкою Бюджетного управління Конгресу, федеральні витрати цього року становитимуть близько 7,4 трильйона доларів, тоді як доходи очікуються на рівні 5,6 трильйона.
Прогнозований дефіцит бюджету на 2026 рік становить 1,9 трильйона доларів, або 5,8% ВВП. Однак за перші 10 місяців 2026 фінансового року дефіцит уже сягнув 1,8 трильйона доларів.
Розподіл витрат уряду виглядає так:
- 1,67 трильйона доларів — соціальне забезпечення;
- близько 1,9 трильйона доларів — програми охорони здоров’я;
- 918 мільярдів доларів — оборона;
- 1,04 трильйона доларів — відсотки за боргом;
- близько 1,9 трильйона доларів — усі інші федеральні програми (освіта, транспорт, ветерани тощо).
Витрати на відсотки є окремою серйозною проблемою. Понад 1 трильйон доларів на рік уряд сплачує лише за обслуговування вже накопиченого боргу. Це вже перевищує весь оборонний бюджет країни.
Різницю між витратами та доходами уряд покриває за рахунок позик. Відсотки за цими позиками сплачуються з податкових надходжень. Коли податків не вистачає, доводиться позичати ще більше, створюючи замкнене коло. В результаті тягар лягає на майбутні бюджети та на платників податків, які утримуватимуть цю систему протягом наступних років.
Президентка Комітету відповідального федерального бюджету Майя Макгінес зазначає, що борг “відчувається по всій економіці”, оскільки він посилює інфляцію та витісняє інші пріоритети з бюджету.