Петер Мадяр
Угорщина зацікавлена у розслідуванні справи про інкасаторів: перспективи та політичний контекст
Нова угорська влада на чолі з Петером Мадяром може докласти зусиль для всебічного розслідування справи щодо затримання українських інкасаторів. Встановлення не лише безпосередніх виконавців, а й можливих замовників та політичних бенефіціарів цієї історії може зайняти тривалий час, але є важливим для демонстрації повернення країни до принципів правової держави.
Про це в проєкті “Український фокус. Ранок” на Slawa.TV та “Еспресо” повідомив комунікаційний стратег, партнер компанії Truman Юрій Богданов.
За словами Богданова, ймовірність того, що уряд Петера Мадяра доведе справу до кінця, є високою. “Мені видається, що ймовірність того, що пан Мадяр доведе цю справу до кінця, велика. Але, давайте будемо об’єктивні, це займе роки, тому що там багато над чим треба працювати”, – зазначив він.
Експерт наголосив, що в межах розслідування недостатньо покарати лише тих, хто безпосередньо затримував українських інкасаторів. Якщо представники угорської поліції чи спецслужб діяли за наказом вищого військово-політичного керівництва, необхідно встановити осіб, які віддавали ці накази, а також можливих політичних бенефіціарів.
“Просто покарати виконавців, тих, хто затримував українських інкасаторів – неефективно. Треба шукати замовника, треба шукати людей, які безпосередньо були політичними бенефіціарами цього процесу, і покарати”, – підкреслив Богданов.
Водночас він вважає, що ця справа може мати для Мадяра й політичне значення. Нова влада прагне дистанціюватися від спадщини Віктора Орбана та показати Угорщину як правову й адекватну державу. Богданов зазначив, що Мадяр зміг перемогти на виборах, зокрема розколовши електорат партії Фідес, і нині зацікавлений у послабленні політичної сили Орбана.
“Я думаю, що Мадяр в цьому дуже зацікавлений, тому що розгромити Фідес і його умовно радикальне крило – це в інтересах і Мадяра, і самої Угорщини”, – резюмував експерт.
Що відомо про ситуацію з українськими інкасаторами в Угорщині
5 березня 2026 року в Угорщині затримали два броньовані інкасаторські автомобілі “Ощадбанку”. Це сталося під час регулярного перевезення іноземної валюти та банківських металів між австрійським “Райффайзен банком” та “Ощадбанком” України. У транспорті перебували семеро співробітників інкасації, а також 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та банківське золото.
6 березня Україна повернула сімох затриманих в Угорщині працівників “Ощадбанку”. Міністерство закордонних справ заявило про грубі порушення прав інкасаторів під час затримання. “Ощадбанк” заявив, що вживатиме правових заходів для повернення затриманих в Угорщині коштів, золота та двох інкасаторських авто.
12 березня повідомлялося, що Угорщина повернула Україні затримані інкасаторські машини без готівки та золотих зливків. У середині березня юридичний представник “Ощадбанку” подав скаргу до Центральної слідчої прокуратури Угорщини за підозрою у зловживанні службовим становищем та терористичному акті у зв’язку із захопленням інкасаторських авто та вилученням коштів і золота 5 березня.
Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон заявив, що банк призупинив перевезення готівки з Європи після інциденту із затриманням українських інкасаторів в Угорщині. 8 квітня “Ощадбанк” заявив, що угорське Національне податкове та митне управління (NAV) сфальсифікувало відео, оприлюднене як доказ у справі щодо незаконного утримання в Угорщині коштів і цінностей банку, вилучених на початку березня.
6 травня, вже після парламентських виборів, які призвели до зміни влади в країні, Угорщина повернула “Ощадбанку” 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота.
17 червня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наказав провести внутрішнє розслідування справи про так званий золотий конвой у Національному податковому та митному управлінні та Центрі боротьби з тероризмом через імовірні численні правові порушення.