Марина Данилюк-Ярмолаєва
Нові плівки розкривають корупційні схеми на найвищому рівні
Журналістка та ведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва розповіла про нові деталі корупційних схем, які стали відомі завдяки оприлюдненню записів в межах операції “Феміда”. Ситуація показова: ми ще не встигли повністю розібратися зі справою “Мідас”, а вже з’являються нові фігуранти та спливають знайомі імена з нових порцій плівок. Ці записи дозволяють побачити, як могли вибудовуватися корупційні схеми на найвищому рівні та хто міг бути до них причетний.
Особливо важливо, що в центрі цієї історії опинилися люди, які мають безпосередній стосунок до правового блоку держави. Зокрема, йдеться про Ірину Мудру — заступницю керівника Офісу президента, яка відповідала за правовий напрям. Раніше вона також очолювала делегацію, яка мала представляти позицію України у світі щодо отримання репарацій від Росії після завершення війни.
“І зараз дуже дивно це виглядає, коли ця пані виходить і розповідає, як багато зробила для боротьби з Росією. Тому що ми слухаємо дві частини цих плівок і бачимо, яка боротьба насправді відбувалася в кулуарах”, — зазначила Данилюк-Ярмолаєва.
За словами журналістки, одна з історій, яка фігурує у записах, стосується державного Sense Bank. “З державного банку — Sense Bank — діставали кеш, 150 млн гривень, і за допомогою різних схем відправляли ці гроші для того, щоб звільнити з-під застави відомого фігуранта справи “Мідас” Германа Галущенка”, — розповіла вона.
Водночас, за словами Данилюк-Ярмолаєвої, це була лише частина схеми. Інший епізод стосувався нерухомості в центрі Києва. Як стверджує журналістка, фігуранти могли підробляти судові рішення та окремі документи в Міністерстві юстиції, після чого заволодівати дорогою нерухомістю. Йдеться про приміщення у центральній частині столиці, які потенційно можна було використовувати для комерційної оренди.
“Це завжди бутики, ресторани, тобто можна було потім їх здавати — і у тебе були забезпечені п’ять поколінь наперед”, — сказала вона.
Втім, найбільше уваги Данилюк-Ярмолаєвої привернули розмови про правоохоронні органи. Зокрема, на плівках, за її словами, фігуранти обговорюють діяльність НАБУ та САП. Окремо вони говорять про керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка.
“Там є просто феноменальні цитати, де вони вважають, що залишати Олександра Клименка, керівника САП, на своїй посаді ще на сім років — це дуже небезпечно, тому що він їх буде доганяти”, — зазначила журналістка.
Ще один важливий момент — розмови про можливість отримувати інформацію від інших правоохоронних структур. За словами Данилюк-Ярмолаєвої, у записах звучить думка, що з ДБР та Національною поліцією можна домовитися і заздалегідь дізнатися про майбутні слідчі дії.
“Корисна інформація — це, наприклад, заздалегідь дізнатися, де буде обшук і яка мета цього обшуку”, — пояснила вона. На її думку, така інформація могла б дати потенційним фігурантам час для знищення доказів або втечі за кордон.
Окремо журналістка звернула увагу на висловлювання фігурантів щодо Служби безпеки України. “І найцікавіше, що мене зацікавило: там навіть Службу безпеки України вони називають “ця х**ня””, — сказала Данилюк-Ярмолаєва. На її думку, це показує, наскільки цинічно фігуранти можуть сприймати державні правоохоронні органи.
“Навіть такий потужний орган у хворих фантазіях корупціонерів, підозрюваних у корупції, — це фігня, тому що із СБУ, виявляється, теж можна домовитися”, — додала вона.
Ще один важливий аспект, на який звернула увагу журналістка, — ставлення фігурантів до міжнародної участі у формуванні українських державних органів. Данилюк-Ярмолаєва нагадала, що протягом тривалого часу на різних телеканалах, зокрема пов’язаних із Віктором Медведчуком та Ігорем Коломойським, активно поширювалася теза про так званих “соросят”, які нібито отримали надмірний вплив на державні органи. За її словами, схожі побоювання тепер можна почути й у розмовах людей із владного середовища.
“Ця заступниця керівника Офісу президента теж скаржиться, що всі ці міжнародники мають вплив на органи, де проводяться конкурси”, — зазначила журналістка. Вона звернула увагу на перелік органів, який, за її словами, обговорюють фігуранти: Митниця, БЕБ, АРМА, НАБУ та САП.
“Тобто можна уявити, які хвилювання у цих людей насправді і за що вони переживають”, — сказала Данилюк-Ярмолаєва. На її думку, проблема полягає у принциповій різниці між публічною риторикою та тим, що обговорюється за зачиненими дверима.
“Переживають вони не за те, щоб РФ платила нам репарації, не за те, щоб у нас у державних банках був порядок, а за те, щоб користуватися такими дружніми державними банками, де можна брати гроші й вносити заставу за інших людей, безпосередньо близьких до Банкової”, — заявила журналістка. На її переконання, водночас ідеться про небажання допустити реальну незалежність правоохоронних та антикорупційних органів.
“Щоб не було реформ жодного органу, який якраз має займатися правовими питаннями”, — додала вона. Саме тому, за словами Данилюк-Ярмолаєвої, їй тепер зрозуміліше, чому в Україні так складно проходять конкурси на керівників ключових правоохоронних структур.
“Тепер мені абсолютно зрозуміло, чому так туго у нас ідуть конкурси на очільника ДБР, на очільника Офісу генерального прокурора і чому влада так не хоче проводити чесний конкурс на очільника Національної поліції”, — резюмувала журналістка.
- У рамках операції “Феміда” НАБУ оприлюднило записи, які свідчать, що елітний синдикат, до якого входила представниця Офісу президента, колишній та чинний нардепи, захоплювали нерухоміть у Києві на сотні мільйонів.