Чи «Тисячовесна» з’їсть усі інші культурні інституції?
У Івано-Франківську триває фінальний етап культурної ініціативи «Тисячовесна», в межах якої держава спрямувала на створення контенту 4 мільярди гривень. Наприкінці тижня будуть визначені переможці. Їх кількість залежатиме від тих проєктів і бюджетів, які наберуть найбільшу кількість голосів експертів. Саме вони першочергово отримають фінансування. Якщо грошей вистачить на проєкти, які набрали менше голосів експертів, вони теж потраплять до списку переможців. Їх оголосять 16 серпня.
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі 13 серпня повідомив, що «Тисячовесна» проводитиметься щорічно і її результати стануть відчутними за 5—10 років. При цьому планується, що фінансування ініціативи лише зростатиме. Тому зараз представники профільних установ думають над продовженням проєкту. Про це зокрема говорили під час дискусії «Пріоритети державної культурної політики». Розповідаємо про основні тези.
Ризики «Тисячовесни»
Представники Міністерства культури та Офісу президента задоволені першими результатами проєкту «Тисячовесна», ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України, висловила радість, що в Україні є команди, здатні реалізовувати «космічні» проєкти: «Коли рік тому президент описав своє бачення не лише конкурсу, а й цього фінального івенту, мені тоді здавалося, що це космос. І що це зробити дуже складно».
Олена Ковальська
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що не відвідує пітчинги «Тисячовесни», аби уникнути звинувачень у лобіюванні. Водночас він задоволений нетворкінгом, який дозволяє творчим людям з усієї країни об’єднуватися. «Тисячовесна» стимулює ширше мислення, ніж до повномасштабної війни, і дозволяє реалізовувати проєкти, які раніше були неможливі через фінансові обмеження.
Микита Потураєв
Проте, Микита Потураєв наголосив на потенційних ризиках наймасштабнішої культурної події за часи Незалежності. «Тисячовесна» може поглинути все, що не входить до її формату. «Це таке роздоріжжя, де ми перебуваємо. Можна повернути на шлях, що буде «Тисячовесна» і що вона все з’їсть», — застеріг він.
У коментарі «Детектору медіа» Микита Потураєв висловив занепокоєння тим, що всі кошти пріоритетно спрямовуються на «Тисячовесну», залишаючи інші інституції без належного фінансування. Він закликав до збалансованого бюджету на наступний рік, розглядаючи «Тисячовесну» як інтегральний проєкт, а не як заміну іншим інституціям, як-от Держкіно.
Микита Потураєв підкреслив, що інтеграція інституцій у структуру «Тисячовесни» є ключовою. В майбутньому проєкт має стати головною щорічною платформою, що об’єднує всі сектори культури, проте культура не повинна існувати виключно заради «Тисячовесни».
Олена Ковальська та Микита Потураєв
Він також додав, що профільний комітет ВР усіляко сприятиме цьому, але буде необхідна боротьба за створення збалансованої системи фінансування в державному бюджеті.
Юридичний статус «Тисячовесни»
Олена Ковальська наголосила на необхідності надання «Тисячовесні» юридичного статусу для її довгострокового розвитку та синхронізації з чинним законодавством. Вона провела паралелі з Шевченківською премією, яка існує вже 65 років. Ініціатива має отримати належний статус у державній системі, що вимагає роботи парламенту, міністерства та Офісу Президента для збереження початкових сенсів програми.
Бюджети на культуру
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань, міністерка культури України Тетяна Бережна підкреслила важливість збереження чинних інституцій. Вона назвала «Тисячовесну» швидкою реакцією на потребу в українському контенті для протистояння Росії в інформаційній війні, тому закликала до збільшення бюджетів культурних інституцій. За її словами, на наступний рік передбачається зростання бюджетів Держкіно (128 млн грн) та Українського культурного фонду (близько 300 млн грн).
Надія Потоцька та Тетяна Бережна
Міністерка зазначила, що бюджети гуманітарних міністерств значно менші порівняно з іншими галузями. Якщо бюджет Міністерства культури на цей рік становить 14 мільярдів гривень, то бюджет Міністерства освіти — 300 мільярдів гривень. З огляду на запит на «Тисячовесну», який становить майже 16 мільярдів гривень, вона висловила сподівання на позитивне рішення щодо розподілу бюджету.
Ключові виклики та пріоритети у сфері культури
Тетяна Бережна визначила ключовими викликами для української культури видимість на світовій арені та створення експортно орієнтованого продукту. Важливим також є розвиток екосистеми поширення українського контенту за кордоном, а також підтримка креативних фахівців через підвищення зарплат і створення нових робочих місць. Вона нагадала про атаки Росії на книжкові склади, підкресливши важливість захисту культури.
Олена Ковальська додала, що пріоритетами мають бути культурна дипломатія, модернізація менеджменту культурних організацій та робота з молоддю й дітьми.
Микита Потураєв висловив основний пріоритет Комітету з гуманітарної політики: «У нас усе просто — ми маємо відстояти гроші. Це пріоритет номер один».