Національний банк України запровадив пакет рішень, спрямованих на підтримку бізнесу в умовах посилення російських атак на критичну інфраструктуру та логістику. Зокрема, банки отримають більше можливостей для реструктуризації кредитів, а аграрні підприємства — легший доступ до фінансування.
Реструктуризація кредитів
Банки матимуть право не визнавати дефолт позичальника, якщо він проходить короткострокову реструктуризацію боргу (до одного року) через фінансові труднощі, спричинені повномасштабною війною. Таке послаблення діятиме для реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк вважатиме підприємство здатним відновити обслуговування боргу після подолання тимчасових труднощів.
Для аграріїв розширили можливості кредитування
Через порушення експортної логістики Нацбанк також на період до 1 вересня 2027 року змінив правила оцінки застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема:
- коефіцієнт ліквідності такої застави підвищено з 0,4 до 0,75;
- банкам дозволено оцінювати заставу за фактичними залишками продукції;
- максимальний строк кредитного договору під таку заставу збільшено з 12 до 18 місяців.
Це дасть агропідприємствам змогу залучити більше кредитних ресурсів для фінансування оборотного капіталу, покриття витрат на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.
Зміни також стосуються гарантій і кредитних ризиків
Крім того, Нацбанк запровадив єдині підходи до врахування портфельних гарантій із дворівневим покриттям, які використовуються, зокрема, в межах програми фінансової підтримки України від ЄС Ukraine Facility. Також уточнено порядок визначення кількості днів прострочення за кредитами фізичних осіб, якщо заборгованість частково або повністю погашається за рахунок овердрафту чи кредитної картки.
Що кажуть у НБУ
Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що ці рішення мають допомогти життєздатним підприємствам пережити складний період без втрати доступу до фінансування.
«Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Особливо зважаючи на останні масштабні руйнування морської експортної інфраструктури та логістичних центрів. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків. Вони дають банкам більше гнучкості, а життєздатним підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво, робочі місця та внесок у стійкість економіки», — наголосив Пишний.
Відповідні зміни затверджені постановами правління НБУ № 88 та № 89 від 7 серпня 2026 року і набирають чинності 8 серпня 2026 року.
Нагадаємо
Уряд готує пакет рішень для підтримки бізнесу після серії російських атак на логістичну інфраструктуру. Зокрема, планується забезпечити безперебійну роботу логістичних компаній і торговельних підприємств.
Після нічної атаки росії 5 серпня на Київ і Київську область були знищені великі логістичні об’єкти українських компаній.
Хто постраждав
Співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна повідомила, що компанія втратила найбільший розподільчий центр у Броварах, який обробляв понад 100 тис. замовлень щодня. За її словами, об’єкт повністю зруйнований і не підлягає відновленню.
Група «Епіцентр» заявила про знищення логістичного центру в Києві, двох складських комплексів у Калинівці та фактичну втрату одного з найбільших в Україні заводів із виробництва керамічної плитки. Через це компанія тимчасово переносить виробництво плитки на свої закордонні підприємства.
Від обстрілу постраждали також і інші компанії, серед яких Novus, Нова пошта, Fozzy Group, Puma, Toyota, Євробетон, Liqui Moly Ukraine, Intertop та інші.
