Українські банки прогнозують подальше розширення кредитних портфелів для бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Зокрема, у третьому кварталі очікується пожвавлення попиту на усі категорії корпоративних та роздрібних позик, згідно з результатами дослідження Національного банку України (НБУ).
Однак, прогнози щодо цього зростання стали менш оптимістичними: зважений показник відповідей про розширення кредитного портфеля бізнесу зменшився до 38,2% порівняно з 72,2% у першому кварталі 2026 року. Для населення цей показник скоротився до 38,9% з 65,1%.
Банки передбачають незначне покращення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступного року: зважений показник відповідей склав 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас, четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик для населення, хоча відповідний показник став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягу депозитів від бізнесу та населення. Зважений показник відповідей щодо прогнозованої зміни обсягу депозитів корпоративного сектора зріс до 53,7% з 50,7%, сягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник збільшився до 53,8% з 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити зростав: загальний зважений показник відповідей підвищився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш помітно зросла зацікавленість у довгострокових кредитах – до 35,4% з 24,6%. Попит на кредити для малих та середніх підприємств (МСП) збільшився до 24,7% з 23,8%, а на позики для великих компаній також зріс, проте менш динамічно, ніж кварталом раніше: зважений показник відповідей знизився до 26,9% з 34%.
Як основні причини зростання корпоративного попиту банки вказали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують подальшого зростання попиту на всі види кредитів для бізнесу, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також демонстрував зростання як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти прогнозують подальше зростання попиту домогосподарств на кредити, здебільшого на іпотеку. Окремі великі банки зазначили, що зниження вартості позик та покращення перспектив ринку нерухомості є ключовими факторами зростання іпотечного попиту.
Кредитні стандарти для корпоративного сектора у другому кварталі загалом майже не зазнали змін: зважений показник відповідей склав 1,7% проти “мінус” 2,9% кварталом раніше. Для МСП стандарти стали більш гнучкими, проте меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують коригувати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх послаблення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок від бізнесу у другому кварталі загалом залишався стабільним: зважений показник відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП цей показник склав 13% проти 24,4%, що пов’язано з можливістю окремих банків надавати їм більші обсяги позик.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили умови як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою зважений показник відповідей зменшився до “мінус” 14,9% з нульового рівня, за споживчими кредитами він становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Конкуренція між банками залишалася головним чинником пом’якшення стандартів споживчого кредитування. Для іпотеки додатковими стимулами були очікування покращення загальноекономічної активності та позитивні прогнози щодо ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки прогнозують подальше полегшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих кредитів.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження відсоткових ставок, збільшення сум та строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення вимог до застави за нею.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча показники щодо МСП схилялися до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося незначним.
У другому кварталі банки зафіксували підвищення кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Зважений показник відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, тоді як процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у сукупних активах банківської системи становила 96%.