
На порталі Президента України з’явилися укази про призначення Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача та Ігоря Скибюка — начальником Генштабу ЗСУ, а також про відсторонення Олександра Сирського та Андрія Гнатова.
Як інформує Укрінформ, відповідні документи №627/2026, №628/2026, №629/2026, №630/202 та №631/2026 опубліковано на сайті глави держави.
Згідно з указами №627/2026 та №629/2026, Президент відсторонив Олександра Сирського від виконання обов’язків головнокомандувача Збройних сил України та Андрія Гнатова від посади начальника Генерального штабу ЗСУ. Указом №628/2026 Зеленський звільнив Драпатого з позиції командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
Відповідно, у документі №630/202 зазначено: «Призначити Драпатого Михайла Васильовича Головнокомандувачем Збройних Сил України».
Детальніше: Драпатий: Обов’язок служити Україні у війні за незалежність передбачає абсолютну відповідальність
Указом №631/2026 глава держави призначив Ігоря Скибюка начальником Генерального штабу ЗСУ.
Як раніше повідомляв Укрінформ, 21 липня у своєму зверненні Президент Володимир Зеленський анонсував призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Він також зазначив, що буде оновлено структуру Генерального штабу ЗСУ, і підкреслив, що під час зустрічей з Олександром Сирським та начальником Генштабу Андрієм Гнатовим обговорювалися «подальші формати служби та належна передача справ».
Михайло Драпатий – генерал-майор, відзначений Хрестом бойових заслуг, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, а також має недержавну нагороду – орден «Народний герой України».
Обіймав посади командувача Об’єднаних сил ЗСУ (2025–2026), командувача ОСУВ «Дніпро» (2025), командувача Сухопутних військ ЗСУ (2024–2025), командувача ОТУ «Луганськ» (вересень – листопад 2024), командувача ОТУ «Харків» (травень – вересень 2024), заступника начальника Генштабу з питань підготовки військ (лютий – листопад 2024), командувача ОУВ «Херсон» (2022–2024), командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади (2016–2019).
Здобув широку популярність завдяки кадрам героїчного виступу українських військових, коли під час бойових дій за Маріуполь 9 травня 2014 року його БМП прорвала сепаратистський блокпост.
Народився 21 листопада 1982 року у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Після завершення навчання у середній школі вступив до Харківського інституту танкових військ. Отримавши освіту у 2004 році, лейтенант Драпатий розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді.
У червні 2017 року закінчив навчання у Національному університеті оборони України, здобувши ступінь магістра. З липня 2017 року командував 58-ю ОМПБр поблизу Бахмутської траси.
У квітні 2019 року отримав звання полковника. У серпні 2019 року передав командування 58-ю бригадою іншому командиру та розпочав дворічне навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
У 2014 році, з початком збройної агресії Росії проти України, майор Драпатий командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, Біла Церква). Вже в середині квітня 2014-го 72 ОМБр повністю передислокувалася на схід України, готова до виконання бойових завдань. Підрозділи 2-го батальйону бригади зайняли позиції навколо міста Маріуполь. 9 травня збройні російські сили здійснили спробу захоплення міського управління міліції. 2-му батальйону 72-ї ОМБр було надано бойовий наказ увійти до міста на бронетехніці для підтримки підрозділів, які відбивали атаку, та звільнення заручників. Операцію очолив командир батальйону майор Михайло Драпатий. Ситуація ускладнювалася провокаторами, які підбурювали проросійськи налаштованих місцевих мешканців до протидії; вулицями міста були встановлені барикади. Одна з таких перешкод перегородила шлях колоні з чотирьох одиниць техніки, коли вона поверталася після виконання завдання на виїзд з міста. У першій, головній БМП, перебував Драпатий. Кадри, де БМП «перелітає» через барикаду, транслювалися світовими телеканалами. Слідом за БМП командира через пробиту барикаду проїхали й інші машини. Після подій у Маріуполі терористи почали називати бригаду «чорною бригадою».
7 червня 1-й та 2-й батальйони 72-ї бригади вирушили в рейд уздовж кордону з РФ, взявши під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримуючи Савур-Могилу та пункт контролю «Червонопартизанськ». Їхнім завданням було досягти кордону та перекрити терористам шляхи логістичного забезпечення з Росії. Тоді, для підтримки терористичних угруповань, українські підрозділи почали зазнавати обстрілів з території Росії з РСЗВ «Град» та «Ураган». Підрозділи 72, 79, 24 бригад та прикордонники опинилися у вогневому кільці – вони не могли відповідати на обстріли з російської території, натомість проросійські терористи вели вогонь, прикриваючись населеними пунктами.
Драпатий взяв на себе відповідальність за виведення підрозділів з району Ізвариного та Червонопартизанська, очоливши ударну групу 72-ї бригади. 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, де перебували 79-та ОАеМБр та 24-та ОМБр. Разом із ними вночі проти 7 серпня бійці 72-ї ОМБр здійснили другий, вирішальний, етап прориву, вийшовши з «Ізвариного котла» до основних сил. З оточення вийшли 260 бійців 2-го батальйону 72-ї бригади з понад 30 одиницями техніки; під час триденного прориву комбат втратив одного військового.
Після відпочинку, доукомплектування та відновлення боєздатності батальйон Драпатого повернувся до зони бойових дій у район Волновахи, а сам Драпатий був направлений на навчання до Національного університету оборони України, йому було присвоєно звання підполковника. Однак згодом він перевівся на заочну форму навчання і повернувся до зони АТО, приєднавшись до 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), де до кінця літа 2016 року служив на посаді начальника штабу – першого заступника командира бригади.
У серпні 2016 року був призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп), яка на той час виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі Донецької області.
Восени 2016 року Слідчий комітет РФ відкрив кримінальну справу проти Драпатого.
Генерал-майор Ігор Скибюк народився у 1976 році в місті Конотоп Сумської області. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ та Національний університет оборони. Скибюк пройшов усі рівні військової служби: від командира аеромобільного взводу до заступника командира бригади – начальника повітряно-десантної служби окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ. Служив командиром спеціального взводу спеціальної роти Українського миротворчого контингенту в Косовому, Республіка Сербія (2001-2002).
Під час повномасштабної війни командував 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою, а згодом очолив командування Десантно-штурмових військ.
14 жовтня 2022 року Скибюку було присвоєно звання Героя України. Він є кавалером ордена Богдана Хмельницького II та III ступенів.
З червня 2025 року Скибюк обіймав посаду заступника начальника Генштабу ЗСУ.
Фото: Міноборони
