Завдяки проєкту POLARIN, що фінансується програмою «Горизонт Європа» та забезпечує науковцям доступ до полярної інфраструктури, на українській станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочинаються два міжнародні дослідницькі проєкти.
Про це інформує Національний антарктичний науковий центр, передає Укрінформ.
"На станції "Вернадський" здійснюватиметься вивчення поширення мікробних спільнот у повітряних аерозолях полярних регіонів. Це перший проєкт під назвою MICROAIRPOLAR. Його суть полягає у встановленні спеціалізованого обладнання MicroAirCollector на трьох станціях в Арктиці та трьох в Антарктиці для збору зразків мікроорганізмів із повітря. Надалі науковці проведуть їх генетичний аналіз, щоб визначити, які саме мікроорганізми переносяться вітром до полярних регіонів. Застосовуючи обчислювальні моделі, буде також відстежено траєкторії повітряних потоків та переміщення бактерій як у межах Арктики й Антарктики, так і між цими регіонами", – зазначено у повідомленні.
Як пояснюють у НАНЦ, це дослідження є важливим, оскільки мікроорганізми є одними з перших колонізаторів поверхонь, що звільняються від льоду. Таким чином, у полярних зонах, де спостерігаються інтенсивні процеси танення, вони відіграватимуть роль у формуванні біорізноманіття.
Дослідницьку роботу виконують вчені з Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).
Другий проєкт, TRICUSO-FLOATS, фокусується на моніторингу вуглецю у Південному океані.
"Поблизу острова Південна Джорджія з борту криголама "Ноосфера" будуть запущені 6 аргобуїв, оснащених комплексом сенсорів. Вони будуть вимірювати загальну лужність та концентрацію розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть оснащені високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними вимірювачами вітру. Ці дані допоможуть кількісно оцінити обсяг вуглецю, що поглинається Південним океаном", – повідомили у НАНЦ.
Згідно з попередніми даними, цей океан поглинає приблизно 40% усього CO₂, який поглинається усіма океанами Землі, попри те, що його площа становить лише 1/5 від загальної площі океанів. Наразі спостерігаються суттєві розбіжності між даними спостережень та моделями цього процесу поглинання. Тому розширення просторового та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані сприятиме зменшенню цієї невизначеності.
Українські й польські науковці проводитимуть спільні дослідження в Арктиці та Антарктиці
Реалізацією проєкту займаються вчені з Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).
Обидва наукові дослідження розпочнуться наступного антарктичного сезону, який стартує наприкінці 2026 року.
Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі установи, що належать організаціям з різних країн світу. Учасники консорціуму отримують вільний доступ до інфраструктури на конкурсній основі. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS є першими проєктами-переможцями, які отримають можливість працювати на станції «Вернадський» та криголамі «Ноосфера» в рамках програми POLARIN.
Такі ініціативи надають Україні можливість брати участь у передових наукових дослідженнях та бути активним членом світової спільноти полярників.
Українські вчені долучились до нового проєкту ЄС про полярний сніг та вічну мерзлоту
Як повідомляв Укрінформ, НАНЦ оголосив конкурсний відбір кандидатів для участі у 32-й Українській антарктичній експедиції 2027-2028 рр. на станції «Академік Вернадський».
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук