Конституційний суд України запровадив вимоги щодо дійсної альтернативності застави як запобіжного заходу триманню під вартою, згідно з рішенням у справі за конституційною скаргою громадянина Романа Дудіна.
Відтепер судам необхідно буде надавати обґрунтування щодо розміру визначеної для підозрюваної чи обвинуваченої особи застави, враховуючи, зокрема, її матеріальні можливості, інформує Укрінформ із посиланням на вебсайт КСУ.
“Конституційний суд України в цьому рішенні, хоча й визнав абзац п’ятий частини п’ятої статті 182 КПК таким, що відповідає Конституції України, зазначив, що судова практика стосовно визначення розміру застави демонструє “ознаки непослідовності та внутрішніх суперечностей”. Тому наголошено на суттєвій необхідності тлумачення та застосування цієї норми КПК у контексті Конституції України, Європейської конвенції з прав людини, а також практики Європейського суду з прав людини”, – зазначено в повідомленні.
Як підкреслюється, у юридичних висновках цього рішення, керуючись принципом, згідно з яким будь-які сумніви та припущення мають бути на користь підозрюваної чи обвинуваченої особи, КСУ запровадив “тест реальної альтернативності застави”.
Суть цього тесту, зокрема, полягає в тому, що “з метою уникнення перетворення застави на прихований спосіб тримання особи під вартою, слідчий суддя, суд, встановлюючи розмір застави у судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансові можливості особи, оцінити її законні доходи та активи, взяти до уваги не лише розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, але й інші обставини, передбачені КПК, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи”.
Крім того, як зазначили в КСУ, “слідчий суддя, суд зобов’язаний ретельно мотивувати розмір застави, посилаючись на документи, що свідчать про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожен компонент, який формує загальний розмір застави, уникати припущень щодо матеріальної спроможності особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для усунення ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, враховувати її соціальні зв’язки (родину, інші особисті контакти), а також зв’язки за кордоном”.
“Зважаючи на викладене, Конституційний суд України підкреслив, що саме дотримання слідчим суддею, судом зазначених юридичних позицій щодо реальної альтернативності застави забезпечує таке застосування абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кодексу, яке узгоджується з вимогами частини другої статті 29 Конституції України”, – йдеться у повідомленні КСУ.
Текст цього рішення та його стислий виклад будуть опубліковані на офіційному сайті КСУ 22 липня.
Суддею-доповідачем у цій справі був суддя Конституційного суду України Василь Лемак.
КСУ задовольнив конституційну скаргу Гнезділова, який минулого року публічно перейшов у СЗЧ
Як раніше повідомляв Укрінформ, КСУ визнав неконституційним скасування запобіжного заходу для проходження військової служби.