Розпочато понад 580 кримінальних проваджень щодо нав’язування російськими агентами брехливої інформації українським дітям та ще 28 – стосовно мілітаризації
Станом на середину липня поточного року до України повернули 2383 дитини, які були вивезені або примусово переміщені до Росії чи на тимчасово окуповані українські території. Водночас загальна кількість українських неповнолітніх, викрадених різними шляхами, становить 20 610 осіб. Правозахисники зазначають, що реальна цифра може бути в кілька разів вищою, оскільки офіційно реєструються лише ті випадки, щодо яких надійшли відповідні звернення.
«Діти є важливою складовою національної безпеки. І, очевидно, важко уявити справедливий і довготривалий мир без повернення кожної викраденої дитини, без деокупації українських земель, де понад 1 600 000 українських дітей щодня зазнають страждань від злочинів, скоєних російськими діячами, – наголошує юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
ВАТИКАН, КАТАР ТА МЕЛАНІЯ ТРАМП СПРИЯЮТЬ ПОВЕРНЕННЮ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ
Оксана Червякова друга ліворуч. Фото Геннадія Мінченка
Як повідомила Оксана Червякова, представниця з прав дитини Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, перші літні місяці часто стають періодом, коли 18-річні українці знаходять шляхи для повернення з території ворога на рідну землю. «За червень-липень повертається значна кількість молоді, тобто діти або юнаки, які свідомо обирають Україну, які пам’ятають свою батьківщину, і навіть дочекалися повноліття, щоб самостійно перетнути кордон. Якщо раніше ми говорили про поодинокі випадки, то зараз за тиждень повернулося понад 10 дітей», – зазначила Оксана Червякова під час прес-конференції «Повернення викрадених українських дітей» в Укрінформі.
Держава докладає зусиль для інформування українських дітей, які опинилися на непідконтрольних територіях або в Росії під час російсько-української війни, про програми підтримки, реабілітації та надання фінансової допомоги, розповідає представниця з прав дитини Уповноваженого ВРУ з прав людини. Діти та молодь, куди б їх тимчасово не перемістили, покладають своє майбутнє на Україну. Однією з мотивацій для повернення є здобуття освіти європейського зразка.
Важливу посередницьку роль у поверненні українських дітей, які були незаконно та примусово вивезені до Росії чи на тимчасово окуповані території, відіграв Ватикан і Папа Римський, хоча конкретні цифри не називаються. Катар також активно долучився до перемовин і досяг значних результатів: за посередництва цієї країни до своїх родин в Україні повернулися щонайменше 87 дітей.
Олена Зеленська із Меланією Трамп у Нью-Йорку обговорювали важливість захисту дітей у вересні 2025 р. Фото Офісу Президента України
У цьому процесі Україні також надають допомогу Сполучені Штати Америки. Перша леді США Меланія Трамп взяла участь у чотирьох етапах такого повернення, завдяки чому щонайменше 26 дітей возз’єдналися зі своїми рідними та близькими в Україні. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, міжнародні партнери допомагають у пошуку інформації про дітей, підготовці документів та організації логістики.
МІЖНАРОДНА ПРОТИДІЯ ТА УСПІХИ ЗМЕНШИЛИ МАСШТАБИ ДЕПОРТАЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ РОСІЄЮ
Учасниці обговорення «Повернення викрадених українських дітей». Фото Геннадія Мінченка
Експерти констатують, що на п’ятому році повномасштабної російсько-української війни масштаби депортацій та примусового переміщення українських дітей значно зменшилися і незрівнянні з показниками 2022 року. Це стало можливим завдяки діям Сил оборони, дипломатичним і правозахисним зусиллям, а також міжнародній підтримці, що створили умови, за яких Російська Федерація не може вивозити тисячі українських дітей на свою територію чи тимчасово окуповані нею землі.
Не слід забувати, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав безпрецедентні ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за підозрою у скоєнні незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей під час збройної агресії Росії проти України. Це вперше в історії існування МКС було ухвалено рішення про арешт очільника однієї з найвпливовіших держав світу, постійного члена Ради Безпеки ООН. Цей вердикт перевів обвинувачення керівництва Російської Федерації з площини суб’єктивних політичних заяв у сферу об’єктивної та професійної правової оцінки суддів, яким 124 держави світу довірили здійснення міжнародного правосуддя щодо міжнародних злочинців.
Дитяча правозахисниця Катерина Рашевська. Фото Геннадія Мінченка
Досудове розслідування та судові процеси в межах МКС є тривалими. У середньому від відкриття провадження до оголошення вироку в Міжнародному кримінальному суді минає близько восьми років. З огляду на таємницю слідства та інтереси свідків і потерпілих, проміжні відомості щодо статусу розслідування МКС не публікуються та не розголошуються.
Ще 25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно ухвалила резолюцію «Ситуація щодо дітей України», яка закликає парламенти всіх держав-членів визнати примусову депортацію та передачу українських дітей до Росії актом геноциду. А 3 грудня 2025 року під час 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята резолюція «Повернення українських дітей». Цей документ вперше на рівні Генерального секретаря ООН закріпив необхідність забезпечення міжнародного доступу до інформації про незаконно переміщених дітей, включаючи їхнє місцезнаходження, стан здоров’я та умови перебування.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ ЗНИЩЕННЯ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ ТА ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. Фото Геннадія Мінченка
Наразі головною перешкодою у процесі повернення українських дітей є послідовна політика РФ, яка, здійснюючи загарбницькі дії на території України з 2014 року, спрямована на затягування репатріації або її уникнення. Використовуючи пропагандистські та оманливі гасла про «турботу про дітей», російська сторона, перш за все, не передає до Центрального інформаційного агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста списки депортованих та примусово переміщених українських дітей. Шляхом умовлянь, залякування та відвертої брехні дітям нав’язують російське громадянство.
Постійно такі методи застосовуються стосовно дітей-сиріт або тих, хто залишився без батьківського піклування. Їм громадянство РФ надається за рішенням керівника закладу інституційного догляду, що порушує права неповнолітніх.
«Органи опіки» країни-агресора намагаються вивозити депортованих українських дітей якомога далі від кордонів, територіально розпорошуючи їх. Включення українських хлопців і дівчат до Федерального банку даних сиріт за місцем їхнього фактичного перебування в РФ уможливлює їхнє усиновлення та встановлення опіки над ними громадянами країни-агресора, ускладнюючи таким чином ідентифікацію де-факто викрадених дітей українською владою.
Перебуваючи у вимушених обставинах, українські діти постійно зазнають індоктринації – цілеспрямованого систематичного нав’язування пропагандистських постулатів путінського рашизму. Від них вимагають сприймати цю злочинну облуду як істину, відкидаючи будь-які ознаки критичного мислення, тобто вони повинні повторювати брехливі твердження агресорів, що нібито Росія не розв’язувала війну тощо.
Навіть Московський механізм ОБСЄ дійшов висновку, що систематична індоктринація та мілітаризація українських дітей з боку РФ можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності, а окремі випадки містять ознаки воєнних злочинів. Це зазначено у нещодавньому звіті «Про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом, правом у сфері прав людини та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та індоктринацією українських дітей Російською Федерацією». Цей документ підтверджує, що дії РФ щодо українських дітей є чітко спланованою системою знищення української ідентичності.
Дар’я Касьянова. Фото Геннадія Мінченка
Голова правління громадської організації «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова розповіла, що разом із партнерами вони працюють над психосоціальною адаптацією та реінтеграцією 345 постраждалих дітей і молодих людей. Ті, хто повертається з окупованих територій або з депортації, отримують комплексний супровід: від зустрічі на кордоні до підтримки персональним кейс-менеджером або соціальним працівником, який оцінює їхні індивідуальні та сімейні потреби.
«У цьому процесі нас підтримує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який фінансує цю роботу та надає рекомендації щодо соціального супроводу, – каже Дар’я Касьянова. – Коли ми говоримо про реінтеграцію, це складний процес, але його ключова мета – інтеграція».
РОСІЯ ЧОТИРИ РОКИ ПОСПІЛЬ ПЕРЕБУВАЄ У СПИСКУ ГАНЬБИ
Країна-агресор уже протягом десятиліття демонструє, що безальтернативно визначає долю депортованих та примусово переміщених українських дітей за двома основними напрямками: для служби в армії РФ, яка веде агресивну війну в Україні, та для роботи на російських підприємствах, де виготовляють зброю для фронту. Це створює тиск на свідомість дітей, які стали заручниками диктатора Путіна. Індоктринація та русифікація чинять шалений вплив на фізичне та ментальне здоров’я кожної депортованої української дитини.
Катерина Рашевська, юристка ГО «Регіональний центр прав людини», PhD у галузі міжнародного права, нагадує, що Україна працює над притягненням до відповідальності осіб, причетних до депортації українських дітей. «Вже 25 особам повідомлено про підозру у вчиненні протиправної депортації та примусового переміщення. Розпочато щонайменше 581 кримінальне провадження за фактами індоктринації українських дітей та ще 28 кримінальних проваджень щодо мілітаризації», – констатувала дитяча правозахисниця.
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, нагадує, що протягом чотирьох років поспіль Росія, як постійний член Ради Безпеки ООН, потрапляє до так званого List of Shame – Списку ганьби. За правилами, якщо країна опиняється там тричі поспіль, відповідно до механізму «Діти та збройні конфлікти» (Children and Armed Conflict, CAAC) їй мають призначити покарання.
«У нашому випадку до Російської Федерації мали б бути застосовані санкції – примушення Росії вивести свої миротворчі війська з інших країн, – уточнила Дар’я Герасимчук. – Безумовно, ми б хотіли, щоб Росія отримала значно суворіше покарання, але навіть такого покарання досі немає».
Результативною є діяльність Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, до якої увійшло понад 50 країн. Наступна зустріч високого рівня запланована на 28–29 вересня в Торонто в межах канадсько-українсько-норвезької конференції.
Валентина Самченко. м. Київ
Фото Геннадія Мінченка і Дмитра Смольєнка