Під час арешту на об’їзній трасі Будапешта на інкасаторів одягли наручники та маски, водночас жодних процесуальних дій не проводилося
Фото: Ощадбанк – офіційний канал / Telegram
Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
За словами Кузнєцова, при арешті на кільцевій дорозі Будапешта на інкасаторів начепили наручники й балаклави, але жодні процесуальні дії не проводилися. Їх доставили в Антитерористичний центр окремими машинами, а опитування проводили в ізольованих приміщеннях.
“Загальний час перебування команди в наручниках – понад 28 годин. Наручники знімали виключно на переході “Захонь – Чоп”, – підкреслив Кузнєцов.
Він додав, що консульського сприяння та юристів не надали, тому що нібито консул відмовився прибути, а адвокатів не могли знайти. Єдиним слідчим заходом були опитування представників угорської митної служби.
Після відмови брати участь у слідчих діях до Кузнєцова застосували примусовий медичний вплив.
“Було зроблено одну ін’єкцію, а прямо в лікарні ще одну внутрішньом’язову. Після цього мене знову повернули на опитування, під час якого мені стало погано, і щоб зберегти життя, мене відвезли в клініку, де поставили ще крапельницю. До моменту повернення в Україну я перебував у лікарні”, – розповів Кузнєцов.
За його відомостями, до колег також застосовували морально-психологічний тиск і побиття. Повернення в Україну супроводжували дві спроби перетину кордону, а документи оформлювали без пояснень і перекладу українською.
“Вивозили мене на кордон двічі. Спершу вивезли мене з палати в автомобілі швидкої допомоги і довезли до огорожі. За 20 хвилин повернули назад і сказали: “Україна від вас відмовляється, тому ми з вами проводимо роботу”. Приблизно за 40 хвилин був другий виїзд, і вже тоді доставили до кордону”, – уточнив він.
Кузнєцов також прокоментував статтю видання The Guardian про нібито застосування угорською стороною до одного з українців примусової ін’єкції. За його словами, угорські правоохоронці пояснювали це тим, що “брали кров на аналіз”.
“Коли команда інкасаторів повернулася на територію України, ці члени команди пройшли судово-медичну експертизу, під час якої було встановлено наявність певних речовин. Зараз, як сказав юрист, триває слідство, і ми не можемо оприлюднювати докладну інформацію”, – зазначив Кузнєцов.
Контекст
Уночі 6 березня пресслужба “Ощадбанку” повідомила, що два авто інкасаторської служби “Ощадбанку” безпідставно затримали в Угорщині під час здійснення планового перевезення іноземної валюти та банківських металів. За даними банку, обсяг цінностей у викрадених авто становив $40 млн, €35 млн і 9 кг золота. Згодом у ЗМІ з’явилася інформація, що автомобілі “Ощадбанку” – на території Антитерористичного центру Угорщини.
У пресслужбі угорського уряду поінформували, що українців затримали “в межах кримінального провадження за підозрою у відмиванні грошей”.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 7 березня заявив, що Угорщина проведе розслідування джерела коштів, які транспортували інкасатори.
Лідер фракції керівної партії Угорщини “Фідес” Мате Кочіш 9 березня подав у парламент законопроєкт, який передбачає арешт коштів і цінностей “Ощадбанку” до завершення розслідування в Угорщині. У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ притягне до відповідальності всіх, хто причетний до крадіжки.
8 березня “Ощадбанк” оприлюднив вимогу повернути незаконно затримані в Угорщині інкасаторські авто й кошти, які перевозили співробітники банку територією країни. У банку зазначили, що перевезення здійснювали в межах міжнародної угоди між “Ощадбанком” і австрійським Raiffeisen Bank. 10 березня парламент Угорщини ухвалив закон про розслідування походження коштів, які перевозять українські інкасатори.