Атаки Ірану на Катар завдали чималої руйнації газовому об’єкту країни
Фото: EPA
Найактуальніше в цю мить – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Катар, що забезпечує одну п’яту світового обсягу зрідженого природного газу, вимушено припинив відвантаження після фактичної блокади Іраном Ормузької протоки. Також напад Тегерана на завод з виготовлення СПГ у державі, котрий є найбільшим на планеті, спричинив різке підняття цін на газ у Азії та Європі, відзначило ЗМІ.
Разом із тим, згідно з оцінкою незалежного суднового посередника Affinity, численні газовози зі СПГ, заповнені у Катарі та Об’єднаних Арабських Еміратах, вже рухалися до кінцевих точок ще до початку військових дій, що означає, що окремі споживачі тільки зараз відчують наслідки припинення поставок, роз’яснює FT.
Держави, чия економіка залежить від імпорту, як зазначає ЗМІ, будуть змушені сплачувати високі суми, аби боротися за відвантаження СПГ зі Сполучених Штатів та інших країн, переходити на альтернативні типи палива або змушувати домогосподарства та компанії скорочувати використання.
Згідно з інформацією систем відстеження суден, в Азію, що купує майже 90% газу з цієї місцевості, заплановано прибуття тільки однієї партії. До Європи ще має прибути шість партій СПГ.
Пакистан опинився в особливо незахищеному становищі, вказує ЗМІ. Минулого року майже 99% його імпорту СПГ припадало на Катар. За відомостями джерел FT, обидва імпортні термінали СПГ у державі працюють лише приблизно на одну шосту від звичайного рівня й до кінця місяця зовсім припинять відвантаження газу.
Як повідомляє ЗМІ, державна компанія Pakistan LNG контактувала з постачальниками в Європі, Омані, США, Азербайджані та Африці, але всі вони запропонували ціни, котрі були дуже високими для Ісламабада.
Водночас Тайвань як один із найбільших покупців СПГ із Перської затоки оперативно вжив заходів для забезпечення альтернативних поставок одразу після початку конфлікту, пише FT.
ЗМІ вважає, що Китай і Японія, цілком імовірно, теж придбають окремі термінові партії СПГ, аби компенсувати нестачу з Перської затоки.
Контекст
Вранці 28 лютого Ізраїль і США повідомили про військову операцію в Ірані. Очільник Білого дому Дональд Трамп повідомив про намір захистити американський народ, ліквідувавши загрози з боку іранського режиму. У Тегерані пригрозили “руйнівним” ударом у відповідь і завдали ракетних і безпілотних атак по Ізраїлю й ряду держав Близького Сходу, зокрема й по Катару, де розташовані американські військові бази.
2 березня іранські безпілотники атакували енергетичну структуру Катару. Наступного дня QatarEnergy заявила про “форс-мажор” і зупинила виробництво зрідженого природного газу й супутніх продуктів. Згодом, 18 березня, Іран запустив п’ять балістичних ракет по об’єкту, чотири з яких вдалося перехопити, повідомляли військові Катару. Компанія QatarEnergy підтвердила, що внаслідок удару виникли займання й серйозні пошкодження. За оцінками, пошкоджено приблизно 17% експортних потужностей держави, а відновлення може тривати від трьох до п’яти років.
21 березня Bloomberg із посиланням на лист єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена повідомило, що Європейський союз закликав країни-члени не зволікати із заповненням газових сховищ, щоб уникнути дефіциту поставок і різкого збільшення цін у літній період.