У столиці Ірану у відповідь пригрозили нападами на енергетичну, водопровідну та високотехнологічну інфраструктуру
Фото: EPA
Найгарячіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Заява прозвучала після того, як американський президент Дональд Трамп погрожував завдати ударів по іранських електромережах, якщо Тегеран не відкриє Ормузьку протоку впродовж 48 годин.
У такому разі, згідно зі словами іранського військовослужбовця, Тегеран також атакуватиме заводи з опріснення води США.
Як писала The Guardian, опріснювальні підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні країн Перської затоки питною водою. У більшості з них значна частина водопостачання залежить від цих об’єктів, що робить їх життєво важливою інфраструктурою.
Наприклад, 70% питної води в Саудівській Аравії, 86% в Омані, 42% в Об’єднаних Арабських Еміратах і 90% у Кувейті забезпечують завдяки опрісненню.
У цілому Близький Схід виробляє приблизно 40% світової опрісненої води, із загальною продуктивністю приблизно 28,96 млн кубометрів на день.
Експерти стверджують, що атаки на подібні підприємства можуть швидко спричинити нестачу води, збої в постачанні та змусити уряди запроваджувати обмеження для населення.
Раніше секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, про загибель якого стало відомо 17 березня, застерігав, що в разі нападів на енергосистему Ірану “весь регіон може залишитися без електроенергії менш ніж за пів години”, цитувало Iran International.
Контекст
На тлі конфлікту США й Ізраїлю з Іраном із 1 березня практично припинилося судноплавство через Ормузьку протоку – один із найважливіших шляхів світової торгівлі нафтою, яким щодня проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів з країн Близького Сходу до Азії, Європи й Америки. Ціни на нафту стрімко почали рости.
10 березня в медіа з’явилася інформація, що Іран нібито почав мінувати протоку. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомляв, що Військово-морські сили США будуть супроводжувати через Ормузьку протоку танкери компаній, які співпрацюють із американцями.
14 березня Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Великобританію та інші країни надіслати свої судна для забезпечення відкритості й безпеки в Ормузькій протоці.
17 березня радник Білого дому Кевін Гассетт повідомив, що рух танкерів через Ормузьку протоку нібито відновлюється, а спроби Ірану обмежити судноплавство на цьому шляху не завдали шкоди економіці США. Того самого дня голова європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала ввести для розблокування Ормузької протоки аналог “зернової угоди”, яку уклали під час російсько-української війни.