Біденко повідомив, що Гранц зібрав докази, які вказують, що Кравець є керівником анонімного Telegram-каналу “Джокер”
Фото: depositphotos.com
Найактуальніше на даний момент – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Біденко зазначив, що Гранцу вдалося отримати підтвердження того, що Кравець керує каналом “Джокер”. Гранц обвинувачує Кравця та “Джокер” у “систематичному інформаційному цькуванні”.
“Це унікальна ситуація, враховуючи, що анонімність – основний захисний механізм цього сегменту. Оскільки юридична особа Telegram, а саме компанія Telegram FZ LLC, зареєстрована в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), розгляд справи відбувається саме там. Суд прийняв позов до розгляду. У разі перемоги Гранца, Кравцю загрожують не тільки значні фінансові втрати, а й можливе позбавлення волі”, – написав Біденко.
На його погляд, судова тяжба є значущою з точки зору потенційної відповідальності.
“Вона знову підкреслює очевидне: Telegram вже давно є повноцінним ринком, де інформаційний вплив відкрито комерціалізується, і переважна більшість учасників цього ринку не сплачує з цього жодних податків. Без угод, без звітності, без зобов’язань”, – констатував Біденко.
З його слів, анонімність більшості Telegram-каналів сприяє розповсюдженню неправдивої інформації та кампаніям з дискредитації.
“Хто створює ці матеріали? Хто визначає, кого сьогодні “очорнювати”, а кого вихваляти? Чиї кошти за цим стоять – політиків, бізнесу, іноземних агентів? Відповідей не знайти. А за відсутності імені, редакції та юридичного власника у публічному просторі немає й особистої відповідальності за неправду, маніпулювання або кампанію дискредитації”, – підкреслив Біденко.
Він запропонував запровадити реєстрацію Telegram-каналів з великою кількістю підписників як суб’єктів інформаційної діяльності, обов’язкове інформування про рекламу та платний контент, а також податкову відповідальність.
“По-перше, реєстрація каналів із значною аудиторією – наприклад, понад 50 тис. підписників – як суб’єктів інформаційної діяльності. По-друге, прозорість щодо реклами та платного контенту. Якщо канал отримує кошти за публікацію – читач повинен про це знати. Це не є цензурою, це елементарна прозорість, яку ЄС вже впровадив у Digital Services Act. По-третє, податкова відповідальність. Ринок Telegram-реклами в Україні – це мільйони гривень на рік. Значна частина з них проходить поза будь-яким контролем. Це питання не тільки медіаетики, а й безпосередньої відповідальності фіскальних органів”, – резюмував Біденко.