Українська система охорони здоров’я переживає тяжку скруту внаслідок війни, відтоку кадрів та браку дієвого моніторингу за рівнем лікування. Колишній очільник Міністерства охорони здоров’я Олег Мусій застерігає: без належного забезпечення фінансуванням, зваженої кадрової політики та прозорих стандартів відповідальності, система і надалі деградуватиме, а доступність послуг для пацієнтів зменшуватиметься. Показовим прикладом цього є “Справа Odrex”, що стала іспитом для державного органу регулювання та його можливості захистити інтереси пацієнта.
Українська система охорони здоров’я опинилася під серйозним пресом: бойові дії та внутрішні проблеми управління. Втрата персоналу, погіршення демографічної ситуації та відсутність чітких способів перевірки якості медичного обслуговування, на думку колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, можуть призвести до повного краху галузі та обмеження доступу пацієнтів до медичної допомоги. Чи здатне зараз Міністерство охорони здоров’я забезпечити належний контроль та убезпечити пацієнтів, читайте у статті УНН.
Українській системі охорони здоров’я необхідна реорганізація поглядів на розвиток. Теперішня структура, за оцінкою колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, є розбалансованою: їй бракує фінансування, її не підтримує кадрова політика та вона не має цілісної концепції розвитку сфери в умовах війни та демографічної кризи.
По суті, йдеться про загальносистемну проблему – коли нововведення вводяться, проте без належної матеріальної бази та довготривалого бачення. І якщо підходи не будуть переглянуті, попереджає ексміністр, це потягне за собою подальше ускладнення доступу українців до медичного забезпечення.
Найбільш згубні наслідки має недосконала політика в системі охорони здоров’я від нинішньої влади та продовження так званої реформи, яка нічим не забезпечена: ні коштами, ні фахівцями, ні загальною лінією поведінки в тому, що робити з охороною здоров’я. Тільки негативні тенденції будуть спрямовані на розлад, і система охорони здоров’я буде руйнуватися все більше і більше, на превеликий жаль, тому зміна в системі охорони здоров’я потребує системного вирішення і негайного. Без цього люди матимуть ще менше можливостей отримати доступ до системи охорони здоров’я і все
– вважає колишній міністр охорони здоров’я.
Окремо ексміністр загострює увагу на проблемі, яка безпосередньо впливає на безпеку пацієнта – механізмів моніторингу якості лікування та відповідальності медичних установ. На його погляд, у країні ще не вироблено чітких правил гри: відсутні уніфіковані стандарти, за якими можна оцінити роботу лікарень та конкретні лікарські рішення. А за відсутності критеріїв немає і дієвого нагляду ні в державному, ні в приватному секторі.
Контроль за якістю майже відсутній, тому що немає стандартів оцінки, досі вони ніким не запроваджені. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому параметри контролю, на жаль, – одна з найболючіших тем і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, як це має бути, немає
– коментує Мусій.
У цьому контексті питання “чи можна довіряти системі?” впирається не тільки у фінансування, а й у прозорість: що саме перевіряється, ким, за якими показниками і які заходи вживаються до медичного закладу, якщо пацієнт отримав неякісну допомогу. Коли відповідей немає, суспільна напруга зростає, особливо на тлі розповідей про смерті в лікарнях чи ускладнення після маніпуляцій, про які все частіше говорять вголос.
Витік кадрів на тлі війни та демографічного спаду
Навіть більше, в умовах війни українська система охорони здоров’я працює під великим навантаженням. З одного боку – демографічна катастрофа: підвищена смертність через воєнні дії, зменшення народжуваності та масовий виїзд українців за кордон. З іншого – швидке зменшення кількості медиків, які повинні працювати з цими викликами.
За словами Олега Мусія, країна втрачає висококваліфіковані кадри. Частина медичних працівників виїжджає за кордон у пошуках стабільності та адекватної заробітної плати, частина залишає сферу через відсутність обдуманої кадрової стратегії. І це, на його думку, вже не тільки наслідок війни, а результат управлінських рішень у секторі.
Великий відтік кадрів, висококваліфікованих, які виїхали за кордон, які не працюють в медицині, не мають відповідної оплати праці. Керівництво міністерства і особливо НСЗУ більше піклується про гроші, ніж про кадри, це, напевно, невдала кадрова політика впливає на те, що хороших лікарів стає все менше і менше, на жаль. Тому, звичайно, це теж негативно впливає на швидкість і якість надання допомоги, а відповідно і, можливо, може збільшувати смертність
– резюмує Олег Мусій.
“Справа Odrex” як перевірка для МОЗ: чи може регулятор захистити пацієнта?
На цьому тлі окремим індикатором якості державного регулювання медичної галузі є ситуація навколо найбільшої приватної лікарні Одеси – Odrex. Якщо, як зазначає Олег Мусій, у системі майже відсутні чіткі стандарти контролю якості, то саме гучні випадки повинні показати, чи спроможне міністерство виконувати свою головну функцію – бути не стороннім спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнта.
Адже Міністерство охорони здоров’я має не лише видавати дозволи, а й інспектувати, реагувати та вживати заходів у випадках, коли навколо медичного закладу накопичуються систематичні звинувачення. І якщо приватна клініка є фігурантом у 10 кримінальних справах, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо сім’ї пацієнтів відкрито заявляють про можливу неякісну медичну допомогу – природно очікувати активної та відкритої позиції контролюючого органу.
Якщо ж МОЗ не показує можливості жорстко реагувати на можливі порушення в медичних установах та скарги пацієнтів – довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче падає.