17 лютого ВАКС ухвалив для Галущенка запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на 60 діб із можливістю сплати застави в сумі 200 млн грн
Фото: mev.gov.ua
За твердженням представників захисту, сторона обвинувачення допускає розбіжності в ідентифікації кодового імені, котрим нібито іменували їхнього підопічного в матеріалах провадження, що, на їхній погляд, викликає сумніви щодо обґрунтованості та доказовості підозри.
“Особа з прізвиськом Сигізмунд, котра з’являється у так званих записах Міндіча, та підозрюваний у цій справі Герман Валерійович – це не обов’язково одна і та сама особа лише тому, що стороні обвинувачення так вигідніше. У документах клопотання відсутні будь-які аргументи, що підтверджують, що мій клієнт має стосунок до особи, яку на записах називають Сигізмундом. Немає фоноскопічних експертиз, немає відтворення голосу, немає прямих вказівок – є лише припущення”, – зазначив адвокат Галущенка.
Захист також акцентував увагу на тому, що на старті досудового слідства у листопаді 2025 року в ЗМІ з посиланням на офіційні джерела фігурувала інша інтерпретація – тоді Галущенка представляли під позивним “Професор”, а не “Сигізмунд”.
“Причому правоохоронці були переконані настільки, що це викладалось як незаперечний факт. Але пізніше співробітники НАБУ та САП на всю державу сповістили, що вони трохи помилилися. Що професор – це інша людина, котра насправді має наукове звання професора. Тобто відбулася, скажімо так, поправка версії. І після цього Герман Валерійович несподівано перестав бути Професором і стає Сигізмундом. Без роз’яснень та без процесуального підґрунтя подібної трансформації”, – констатує адвокат.
Він наголосив, що у клопотанні немає доказів, які б доводили ідентифікацію позивного з його підзахисним, а заміна версії залишилась без відповідного тлумачення.
На думку сторони захисту, за таких умов суд повинен критично оцінювати позицію звинувачення і не приймати її безумовно.
“Немає жодного належного встановлення особистостей. Є тільки зміна найменування. У листопаді 2025 антикорупційні органи вже схибили в ідентифікації особи під псевдонімом “Професор”, то закономірно постає питання, а чому суд має беззастережно повірити, що цього разу помилки немає. Якщо в межах одного розслідування вже було допущено неточність в ототожненні прізвиська з конкретною особою, то суд має бути пильним. І не вважати кожну версію як істину в останній інстанції”, – заявив оборонець.
Контекст
10 листопада 2025 року НАБУ сповістило про операцію “Мідас” з викриття “високопоставленої злочинної організації”, яка займалася здирництвом в “Енергоатомі”. За інформацією ЗМІ, у ній причетні четверо міністрів із різних скликань уряду України.
Зокрема, НАБУ оголосило про підозру в незаконному збагаченні колишньому віцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову. Під час засідання ВАКС прокурор заявив, що Чернишов сприяв легалізації понад $1,277 млн і понад €36 тис. Суд його заарештував, але за Чернишова внесли заставу. Ексвіцепрем’єр запевняє, що не має “жодного стосунку” до “Енергоатому”.
На тлі корупційного інциденту Рада 19 листопада 2025 року звільнила міністра юстиції Галущенка, котрий раніше також очолював Міненерго, й міністерку енергетики Світлану Гринчук.
Галущенка як фігуранта справи затримали вночі 15 лютого під час спроби виїзду до Польщі. Наступного дня йому оголосили про підозру у відмиванні грошей і участі у злочинній спілці (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).
17 лютого ВАКС обрав для Галущенка тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави в розмірі 200 млн грн. Колишній міністр енергетики подав апеляцію на це рішення Вищого антикорупційного суду.